Урок мислення «Зимова казка»

Мета: Уточнити і розширити знання дітей про ознаки початку зими, про зимові явища (заметіль, мороз, іній, снігопад). Учити розрізняти дерева взимку (клен, тополя, береза,каштан), дати поняття про те, що дерева не гинуть взимку, а лише «засинають». Тому їх потрібно оберігати, не ламати гілки. Вчити розуміти, як погода впливає на самопочуття людей. Виховувати бажання милуватися природою, бачити красу у кожному дні. Вчити співпереживати усьому живому

1. Організаційний момент.

Дзвоник всім нам дав наказ –

В гості йде наш 1 клас

Будьте всі ви чемні, чемні

Хай минає час не даремно

Будемо уважні всі, спостережливі  і дружні.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми , мети уроку.

1. Читання  вчителем казки-загадки.

За синіми морями, за високими горами в густому лісі на узліссі стоїть хатинка. А ліс цей незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева розмовляють. Ось і розповіли вони, що живе в цій хатинці старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна палиця.

Стукне він нею об землю, і дива творяться: то сніг іде, то квіти розпускаються, то яблука достигають.

А звати того дідуся - Рік.

Є в нього чотири дочки. Та такі ж гарні, що й очей не можна відірвати: добрі, швидкі ласкаві, але між собою не схожі.

Наймолодша дочка привітанням журавля пробуджує поля, небеса і ручаї, заквітчує гаї – це Весна.

Добра і весела, завжди з квітами та ягодами. Це - щедре Літо.

В золотім намисті,
Що без пензля і без барв
Скрізь малює листя?-це Осінь
У білому вбранні, з різдвяними святами, з веселими розвагами, з білосніжними килимами старша дочка. Це Зима.

2.. Асоціативний кущ

- Коли ми говоримо про зиму, що на думку вам спадає?

(Сніг, мороз, Новий рік, Різдво, заметіль, санчата, розваги, подарунки
 Складання словникової павутинки до слова «зима».

         Загадки на допомогу.

v Ліг на землю вранці ковдрою пухнастою,                                                                              

Виграє на сонці ниткою сріблястою.   (Сніг)

v Як на свято вбрався дах у снігову сорочку.

          А чи знайдеться на ній льодяна торочка?

                                                               (Бурулька)

v Крапелько! Стигни, холонь і рости.

          За ніч збудуй кришталеві мости.      (Лід)

v Під нашим дахом морквинка росте.

     Сонце пригріє – вона впаде.   (Бурулька)

v На зимові віти сіли білі квіти.    (Іній)

v Рано-вранці увесь світ

          Вбрався в білий оксамит.

          А як вітер нападе –

          Оксамит цей опаде.   (Іній)

v Що це за майстер малює на склі

          Айстри, жоржини, троянд пелюстки? (Мороз)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Народні прикмети про зиму

- Давайте пригадаємо, які народні прикмети про зиму  ми знаємо.

2. Хвилинка синоптика.

- Але перед тим, як відправитися у мандрівку, давайте поговоримо про погоду, чи нічого не зашкодить нашій прогулянці.

- Які зміни ви помітили в природі?

- Вирушаючи в сьогоднішню мандрівку, ми повинні знати якою буде погода цього дня.

Погода сьогодні буде прекрасною, тож відправляємося у нашу зимову мандрівку!

ІV.Зимова  мандрівка.

1. Вступне слово вчителя.

Зимова  природа для людини — джерело життя, мудрості й краси. Вона постійно змінюється, вражаючи нас розмаїттям своїх проявів. Тому книга природи безмежна і дуже цікава. Вона може суттєво збагатити розум і серце людини, змінити настрій, виклика­ти добрі почуття.

2. Ознаки зими.

Взимку, як у казці, усе може бути: Диво можна помітити, чудо - відчути.

Зиму можна  побачити,

Зиму можна навіть почути!

- Сьогодні ми вийшли на шкільне подвір'я, щоб іще раз зустрітися з природою, поспілкуватися, відчути серцем і душею красу зимової  пори.

Загадка

Махнула птиця крилом
І покрила весь світ
Білим килимом.
(Зима)

- Як звати синів Зими ?

Грудень:

                             Змерзлим груддям скрізь і всюди

                             Вкрились поле і шляхи.

                             - Це вже Грудень! – кажуть люди

                             І вдягають кожухи.

                             І дерева в білий іній

                             Вбрались, як у кожушок.

                             Річка спить у кризі синій,

                             І замовкнув спів пташок.

                            Завмирає вся природа,

                            А у нас кипить життя:

                            Грудень місяць рік кінчає,-

                            Наступає рік новий.

Січень:                Подивись: з початку року

                             На землі лежать сніги.

                             Скрізь, куди сягає око,-

                              Кучугури навкруги .

                              Вітер снігом б’є в обличчя,

                              Засипає снігом дах.

                              І везуть між себе січу

                              Хуртовини у степах.

                              Звір в цю січу попадеться,-

                              Геть тікає ледь живий.

                              І по праву січнем зветься

                              Місяць перший, зимовий.

Лютий:                  Другий місяць зветься лютий,

                               А лютує він тому,

                               Що на світі довго бути

                               Не доводиться йому.

                               Хоче Лютий, щоб на світі

                               Танцювала вік зима.

                               Та поволі сонце гріти

                                Починає крадькома.

                                Довші дні, коротші ночі,

                                Гульк – уже й струмок тече!

                                Лютий враз як зарегоче,

                                Знов морозом припече.

Вчитель:

-         Діти, послухавши вірші братів місяців пригадайте власні спостереження і розкажіть, які зміни відбулися в неживій природі з приходом зими.

(Відповідь дітей).

Вчитель:

-         Любі друзі, а чи знаєте ви прислів’я, народні прикмети про зиму?

Діти розповідають прислів’я, прикмети.

      Грудень поле грудить, а землю студить.

      В січні настав ніс надвір, та й назад на піч.

      Коли січень найгостріший, тоді рочок найплідніший.

      Лютий додає до весни охопи, але й ти взувай ще й добрі чоботи.

      Багато снігу – багато хліба.

      Був уночі іній – вдень сніг не випаде.

      Горобці ховаються у хмиз – на мороз або перед завірюхою.

3. Милування зимовим пейзажем («Сонячний день узимку»)

4. Гра «Яка ти, Зимонько?»

   (Вчитель речення починає, учні закінчують)

Міста чистенькі, білі села

Зима і радісна, й …  (весела)

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і… (білосніжна)

Мороз у лід озера кута.

Зима тоді всі кажуть… (люта)

І пташка змерзла і голодна,

Бо видалась зима… (холодна)

Зима буває біла, чиста,

Уся срібляста і … (пушиста)

І завжди неповторна, дивна

Непередбачена й така… (чарівна

5.  Складання загадки про сніжинку.

   -  Спробуємо скласти загадку про сніжинку.

(вчитель речення починає, а діти закінчують)

1) Ніжна зірка…  (біла, біла)

    На рукав згори… (злетіла)

    Я хотів її … (зігріти)

    А вона перетворилась в крапельку… (води)

2) Сірі хмарки… (пролітають)

     Білі квіти … (розсипають)

     Легкі, наче…(пушинки)

     Звуться ці квіти… (сніжинки)

3) Сріблясті, ікристі, малі … (зірочки)

     Летять на дерева й… (кущі)

     Сідають на … (землю й дахи)

     Тихо і легко… (кружляють)

     Діточок до себе закликають

4) Летять, кружляють як… (пушинки)

     Білі, легенькі… (сніжинки)

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

Вчитель:

- Діти, чи сподобався вам сьогоднішній урок?

- Що найбільше вас вразило?

- Що нового ви дізналися?

- А коли ви опиняєтеся серед отакої чарівної краси, що вам найбільше хочеться зробити?