Свято Букваря

Сценарій свята

Учитель

-                     Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Ми зібралися в цьому залі, щоб попрощатися з Буквариком. Учні 1 класу хочуть подякувати йому за те, що він їх навчив читати і писати. Дорогі діти ! Пам´ятаєте , як 1 вересня ви стали учнями , як уперше побачили Буквар? Пригадайте , як вам хотілося швидше зазирнути  в середину , дізнатися , що там. Дехто з вас не знав букв, не вмів читати і писати. Скільки сил і терпіння приклали до цього  ваші батьки  разом зі мною і вами ! Своїм вмінням читати і писати ми вдячні цій книзі , з якої  починають вчитися всі.

     Нині для вас Буквар – то звичайний підручник. Згодом ви познайомитеся з іншими підручниками , що продовжуватимуть його важливу справу. Але порадо свого першого друга ви пам´ятатимете  все життя: любити свою рідну землю , цінувати її працьовитих людей , берегти святиню рідного народу – землю ,мову , пісню , криницю , хліб , вербу , калину …

    Ростіть здоровими і щасливими, і не забувайте :

     Хто багато читає , той багато знає.

Хто швидко читає , той багато зробити встигає.

Зібрались дружно ми на свято Сьогодні в цей прекрасний час,

Щоб вам удачі побажати

 І запросити читанку до нас.

 І тата, й мами нам бажають

Доріг щасливих і дзвінких,

А школа кожен день вітає

Першокласників малих.

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

Світить сонце променисто,

 Всіх вітаю вас з цим днем.

Сценка.              

— Мурчику, годі нявкати! Я літери буду вивчати! Не клич мене, Петько! Облиш! Я вчитися буду. А, киш!

Я кинула Ляльку, сиджу і мовчу. Ой, ніколи гратись, бо літери вчу.

Вчитель. Яночко, а скільки ж літер ти вивчила?

Дівчинка. Ой, багато! Аж тридцять три!

Вчитель. То ж на свято їх проси! Шановні літери, ласкаво просимо до нас на свято.

(Заходять літери).

1-а літера. Нас 33, нас 33. У нас міцна сім'я.

Складаємо слова нові

(всі) від А до Я. (двічі)

 2-а літера.

Ми мрію любимо й книжки, життя у нас буя,

Вчимося в школі залюбки

 (всі) від А до Я (двічі)

3-я літера. Знай рідну мову і вивчай, вона твоя й моя,

Та, перш за все, абетку знай

(всі) від А до Я (двічі)

Вчитель. Де ви, друзі, всі живете?

Звідкіля так дружно йдете?

Літери. І великі, і малі ми живемо в Букварі.

Вчитель. Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до нас на свято?
Літери. Завітає.
Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!                                                                               —

Буквар

Я веселий Букварик,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читать уміють.

Я щасливий Букварик

Дзвінко я співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

—Добридень, діти! Як ви поживаєте?

Діти. Добрий день, Букварику.

5-й учень. Ми навчилися писати,

Гарно тексти читати

І задачі розв'язуємо всі.

А сьогодні на святі

Ми приносим подяку,

Перша книжечко наша, тобі.

Буквар. Ну, а зараз, любі діти,

Всі гуртом ми розберем,

Як ви вчились,

Чи зі мною — Букварем —

Весело дружили?

А для гарного початку

Загадаю вам загадки.

Загадки

Біла нивка невеличка,                                              Є чарівник у школі в нас,

Там розсипана пшеничка.                                      А ну пізнайте, хто він?

Очками її зберем,                                                      Озветься — тиша йде у клас.

А думкою розімнем.                                                  Озветься ще раз — гомін.

Каже мудра мишка: «Що це буде?»                       Щоб не спізнитись на урок,

 ( Книжка)                                                     Нам голос подає... (дзвінок).

Буквар. Молодці, діти! А тепер я всіх запрошую у подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому місті? Діти. Букви та звуки.

Буквар. Так. Почнемо екскурсію з алеї Голосних. Де мої помічниці? Звучить музика. Входять діти з табличками, на яких зображені букви А, О, У, Є, И, І. Буквар. А ось і вони! Літери відомі, кожному знайомі.

Літери, що позначають голосні звуки. А.

А Акули веселу абетку читали,

Читали, сміялися й добрими стали.

В цій книжці акули безпечні для нас,

 Тому що смакують вони ананас.

Е. Ескімо, коли їмо,

 Розтає воно само.

 І солодке, і липке,

Це морозиво таке!

И. И літера стоїть, страждає

На и ніяких слів немає.

Але без И, мої малята,

Ми слів не зможем прочитати.

І Івасик іграшками грався,

А по подвір'ї йшов індик.

Івась побачив і злякався

І від індика в дім утік.

О. Ось гляньте: з оленятком олень

У зоопарку нашім є.

Окрайчик хліба тато й Оля

 З-за огорожі їм дає.

У. Українка я маленька,

Українці батько й ненька.

Українкою я звуся —

І цим іменем горджуся.

Усі разом. Голосні можуть співати,

Плакати й кричати,

У темному лісі гукати,

І дитину колисати.

Буквар. Це, діти, 6 букв, що позначають тільки голосні звуки, а є ще й такі, що можуть позначати два  звуки. Назвіть їх.   

Показує букви на плакаті «Буквоград» —Я, Ю, Є, ї.

Входять діти з цими табличками.

Є. Єноти вивели гуляти

Своє єдине дитинча.

За їх сім'єю вовк зубатий

Єхидно стежить з-за куща.

І. їжачиха варить зранку

їжу смачну із буряків,

Бо збереться до сніданку

 Вся родина їжаків.

Ю. Юрасик любить працювати,

Він юний садівник — юннат.

 З юрбою малюків завзятих

 За школою він садить сад.

Я. Ялинка ясними вогнями Яскраво світиться й сія, Якраз до свята цими днями Усю абетку вивчив я.

Буквар. Запам'ятайте, діти: букв, що позначають голосні звуки, всього... 10. А тепер з алеї Голосних ви­рушимо до проспекту Приголосних. По цей бік вулиці живуть дзвінкі приголосні. Ось послухайте, що вони про себе розкажуть.

Б. Будинок білий біля річки

З балконами на кожен бік

Будують братик і сестричка,

Бо й батько будівельник в них.

В. Веселі вишні вкрили віти,

 Виблискують в височині!

Василько воду ллє на квіти

 Щоб вище виросли вони.

Г. Гуляють під горою гуси,

 В город забігло гусеня.

— Гиля, гиля! — гука Ганнуся,

 Його з городу виганя.

. Ґава й гуска коло хати

 Почали пісень співати.

 Каркали та ґелґотали,

Доки голос не зірвали.

Д. Дубові дрова дід рубає

В дворі під деревом старим,

А дітвора допомагає

Носити дрова з двору в дім.

Ж. Жуки дзижчать в садочку літом

 По стежці жаба — плиг та плиг,

 Жоржини квітнуть новим цвітом,

 Кружляють бджоли коло них.

Й. Йоржа впіймав на вудку Йосип

 Схопив і зойкнув — ой-ой-ой!

 Не знав, напевно, Йосип досі,

 Який колючий йоржик той!

3. Запитав у Зіни Гліб:

Звідкіля береться хліб? »

 Здивував питанням Зіну

— Звідкіля ж? Із магазину.

Л Лисеня та левеня

 їли ласощі щодня

 Кожен мав велику ложку,

— Горщик спорожнів потрошку.

М. Метелик різнобарвний

Прикрасив нашу книжку.

 Такий малюнок гарний

 Намалювала мишка.

Н. На довгу нитку намистини

 Настуся хоче нанизати

Вона, напевно, буде нині

 На нашім святі виступати.

Р. Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.

Буквар. А тепер продовжимо екскурсію вулицею Глухих звуків. Вони вміють щипіти «ш-ш-ш»,свистіти «с-с-с», фиркати «ф-ф-ф». Та вони про себе й самі розкажуть.

К. Качки край копанки клопочуть,

Качаток кличуть під комиш

 Кача впіймати кішка хоче,

 Катруся киці каже — киш!

П. Пелікан — пожежник бравий,

 Добре знає свою справу.

Всюди він води налив

 І пожежу загасив.

С  Світлофор хоч і зелений,
Обережно, снігурі:
Слоненя на самокаті
Котить весело з гори.

Т. Тигреня не має часу

Книжку прочитати.

Треба менш по телефону

 З другом розмовляти.

Ф. Фурчить, блищить на різні барви

  Фонтан веселий у садку,

  В нім водить флот, легкий та гарний,

  Федорка в білім фартушку.

X. Хом'ячки побіля хати

Почали в хокей гуляти.

Чути скрізь веселий сміх:

Хтось з гравців пірнув у сніг.

Ц. Цапок водицю п'є з цеберка,

Скубе травицю на лужку.

 Солодкий цукор чи цукерка

— Це теж цапкові до смаку.

Ч. Чимчикує черепаха,

Бачить — чапля

Один чобіт одягла,                                        <

Другий чобіт— не знайшла.

Ш. Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шугне на мишку кішка!

А мишка — шусть у шпарку вмить.

Щ. Щиглик дуже гарним став,

Щітку він собі дістав.

 Пір'я чистити щодня

 Змалку вчили пташеня.

Ь. Я не шість! Я — м'який знак!

Це повинен знати всяк,

Я у слові «олівець»

Забігаю аж в кінець.

Буквар. Ось ви і познайомились з усіма мешканцями Буквограда. Час завершувати нашу подорож. Але, здається, до нас гості... 

Учитель. А ви хто такі? Хто вас запрошував на свято?

 Ледащо. У тому й справа, що про нас забули. Я — ледащо, не абищо. Я роботу не шукаю (Аби як чого не вийшло). Я роботу не люблю, Краще солодко посплю.

Двійка. А мене ви упізнали? Я ваш найкращий друг — двійка!

Хто хоче зі мною дружити? Не хочете? Ну й не треба!

Лінивиця. А чого це ви всі тут зібралися? Вам не ліньки? Краще б удома на ліжку лежали. Що? Букви вчити?! Навіщо? Яка з того користь? Спробуй всі вивчити (тикає пальцем): оце бублик якийсь (О), а це наче хвіртка (И).

Учитель. Який сором, Лінивице! У твоєму віці літер не знати! Ти подивися, як читають діти. Я запрошую їх

прочитати не прості слова, а слова, в яких розсипані букви:   ,

— Цікава гра? Бачиш, Лінивице, як важливо знати літери. Раджу й тобі не лінуватися, а за розум братися, за Буквар.

Лінивиця. Не хочу я вчитися, це ж треба букви запам'ятовувати... Склади читати, писати. Ні, я краще буду з Двійкою пустувати.

 Двійка. Не пущу вас далі я,

 Тут територія моя,

 Всіх зачаклую,

 Цариця «двійок» — я.

 Ледащо. А цю книжечку — «Букварик»

— Треба вкрасти. От і все.

Діти вчитися не будуть,

 Букви швидко всі забудуть!

 Двійка. От тоді настане час!

Просто клас!

 Буду я тут панувати,

Нікого до школи не пускати.

Забирають Букварика.

Лінивиця. Ну що засумували? Тепер не треба вам уроки вчити, можна поспати.

Двійка. Можна й потанцювати, пострибати.

 Ледащо (повертається). І чому такі сумні? Дуже я люблю танцювати Як потанцюєте мені Може, випущу тоді Книгу капосну оту!

Танець      .

Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Не хочеться з вами прощатися, але я мушу поспішати.

 Учень. Беру буквар останній раз,

 Несу його у рідний клас

. І рідній книзі у журбі

 Шепочу: «Дякую тобі!

 Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я

. На світі книг багато є,

 Я серце їм віддам своє».

Буквар. Дякую вам за добрі слова. Хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі Країною Знань. Читанко добра, бери естафету,

 Веди школярів шляхами планети.

Читанка. Хай збудеться все з побажань, Ходімо зі мною до Країни Знань.

Рідна мова. Я теж поспішала, щоб встигнути до вас на свято і познайомитись із вами, дорогі діти. Я не з лісу, я не з поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість і біду

 Буквар.

Всі літери прочитані, усіх їх тридцять три,

 Тепер усіх вас вчитимуть підручники нові.

Читанка.

Я ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька,

 Цікаві сторінки, є вірші і казки.

Покажу вам сто земель

І космічний корабель.

Даруватиму щодня і забави, і знання.

Українська мова. Як найчарівніша колискова.

Плекає з дитинства вас рідна мова.

 То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то доброю ласкою.

 Під мамине слово ви й виросли нишком,

 Шануйте, дітки, цю гарну книжку.

 Математика.

Один, два, три, чотири, п'ять!

Вміють діти рахувать!

Але хто мене не знає,

 хай даремно не гуляє.,

 Як уроки діти вчать

 ставлю їм дванадцять,

 А хто вчить їх трохи гірше,

 Ставлю трієчку, не більше.

Читанка.

Хай у науці кожен привчиться

Покуштувати і хрону й перчиці.

Зате, коли буде в навчанні тяжко,

Дванадцятки в журналі цвістимуть, як ромашки.

 (Роздає дванадцяти   ромашки)

 Учень.

Хай в житті вам радість буде,

 Процвітайте, як той цвіт,

 Дай же, Боже, щирим людям

 Багато друзів і щасливих літ.

Дуже весело було нам на святі Букваря

 Та прощальну заспівать нам пора, уже пора.